Картон із покриттям
08.02.2026
Європейський ринок упаковки для харчових продуктів демонструє системний зсув від декларативних екологічних меседжів до доказових характеристик якості та відповідності. У фокусі виробників упаковки дедалі частіше опиняється не комунікаційна обіцянка, а технологічна прогнозованість виробу в реальних умовах експлуатації: стійкість до конденсату, жирів і вологи, збереження форми та бар’єрних властивостей протягом усього циклу використання.
Саме тому картон із покриттям сьогодні фактично продається не словами, а специфікацією: вимірюваними показниками, протоколами випробувань і коректно сформульованими заявами. Ми звернулися до директора департаменту технологій та інновацій Univest Владислава Колесника, щоб розкласти тему картону з покриттям на чіткі, перевірювані критерії: які тренди визначають попит на нього, які параметри мають бути в специфікації, і де закінчується маркетинг та починається доказова інженерія.
— Владиславе, чому картон із покриттям для пакування харчових продуктів фактично став стандартом ринку саме зараз?
— Сучасний foodservice одночасно підсилює вимоги в трьох площинах. По-перше, це безпека харчових продуктів та контрольований контакт пакувального матеріалу з ними відповідно до регуляторних рамок. По-друге, це функціональна надійність упаковки в реальних умовах зберігання та використання продукції: матеріал працює під дією жиру, вологи та температурних коливань і має зберігати жорсткість, форму та бар’єрні властивості протягом усього життєвого циклу. По-третє, прогнозований сценарій після використання упаковки. Ринок очікує, що рішення буде інтегроване в наявні моделі поводження з відходами: переробку або компостування там, де це технологічно та інфраструктурно забезпечено.
Саме тому бар’єрне покриття для картону перестало бути опцією, а стало технологічною умовою. Базовий картон без додаткового захисного шару не забезпечує достатньої стійкості до вологи та жирів, а отже, не гарантує стабільного захисту продукції. Покриття формує керований бар’єр, який підтримує герметичність упаковки, збереження геометрії виробу та передбачувану поведінку упаковки в контакті з харчовим продуктом.
— Поясніть, будь ласка, простими словами: що таке «картон із покриттям»? Чому ця тема зараз у центрі уваги ринку?
— У технологічному сенсі мова йде про папір або картон, на поверхню яких нанесено бар’єрний шар матеріалу. Його завдання є суто функціональним: забезпечити стійкість паковання до вологи, жирів і температурних впливів без погіршення його експлуатаційних характеристик, а також створити безпечний його контакт із продуктом. Покриття створює контрольований бар’єр, завдяки якому матеріал зберігає форму, жорсткість і герметичність у сценаріях, де звичайний картон швидко втрачає свої властивості.
Із практичного погляду, це рішення має найбільший попит у сегментах food to go (стакани для гарячих і холодних напоїв, бокси для бургерів, салатники, обгортки для продуктів із високою жирністю, підложки, трейлайнери) та foodservice (відра для морозива, вермішелі швидкого приготування, упаковка для сендвічів). У цих сегментах упаковка або «тримає» продукт і сервіс, або створює дефекти, які миттєво бачить споживач.
Друга причина підвищеної уваги — регуляторна та експортна. Для матеріалів і виробів, що контактують із харчовими продуктами, в Європі діє низка регуляторних вимог, і виробник має вміти документально підтвердити склад упаковки, її призначення й відповідність. Тобто ринок очікує не лише функціональну упаковку, але й прозору доказову базу, яка дозволяє без ризиків інтегрувати її в міжнародні ланцюги постачання.
— Ви бачили ринок у реальній динаміці, відвідуючи європейські виставки та конференції. Які тренди щодо картону з покриттям у найближчих сезонах найпомітніші?
— Зараз видно кілька великих трендів, які одночасно змінюють і технічні вимоги, і правила комунікації.
Перший тренд: «дизайн для переробки» стає нормою. Регуляторне поле переводить дискусію з площини декларацій у площину критеріїв, які можна оцінити та підтвердити. «На вигляд екологічно» більше не є аргументом закупівлі. Аргументом стає конструкція, яка не конфліктує з наявними потоками сортування й переробки, проходить оцінку на переробність волокнистих матеріалів і дає змогу прогнозовано описати сценарій після використання. У Європі формується звичка говорити мовою протоколів, де цінується відтворюваність результату. Один із прикладів такого підходу — 4evergreen Recyclability Evaluation Protocol.
Другий тренд: чітке розділення переробки та компостування. Компостування — це не маркетингова характеристика, а категорія зі зрозумілими критеріями. Якщо упаковка заявляється як компостована, ринок очікує прив’язки до стандартів, які визначають вимоги до біодеградації, дезінтеграції та токсикологічної безпечності. Тому закупівельники дедалі частіше уточнюють не те, чи компостується упаковка, а за яким стандартом і в яких умовах. Орієнтиром залишається EN 13432 — зручний пояснювальний документ.
Третій тренд: доказовість і прозорість ланцюга постачання. Особливо це помітно в Німеччині, Австрії, Швейцарії, скандинавських країнах, Бенілюксі та Великій Британії. Там запитують не про наявність сертифікату, а про те, яка заява, який стандарт, які протоколи випробувань, що саме можна друкувати на виробі й чим це підтверджується. Працює не один документ, а низка доказів: походження сировини, декларації для контакту з їжею, протоколи переробності волокнистої частини.
Четвертий тренд: зростання уваги до маркування виробів, які можуть трактуватися як такі, що містять полімери. Для стаканів це особливо чутлива зона: певні конструкції можуть активувати вимоги до маркування в межах правил щодо одноразових виробів. Виробнику важливо не лише зробити технічно робоче рішення, а й наперед розуміти, як його класифікуватимуть на конкретному ринку та які наслідки це матиме для маркування.
П’ятий тренд: відхід від універсальних покриттів у бік рішень під конкретний продукт. Морозиво, кава й жирна їжа — це різні температурні режими зберігання, різна жирність, різний конденсат і різний час контакту. Тому зростає частка технічних проєктів, де узгоджують не лише дизайн, але й властивості матеріалу, тип бар’єра та сценарій тестування під певне задання. На цьому етапі постачальник або стає технологічним партнером, або втрачає тендер через невідповідність у деталях.
— Владиславе, які функції має забезпечувати покриття, якщо говорити технічною мовою?
— Бар’єр паковання для харчової продукції має виконувати кілька функцій одночасно. Це захист від води й водяної пари, захист від жирів, за особливих вимог — стійкість до кисню та вологи, стійкість до температурних впливів і підтверджена безпечність для контакту з їжею. У специфікації це перетворюється на контроль герметичності, жиростійкості, жорсткості та формостійкості, а також на показники міграції, які підтверджують безпечність на межі «матеріал—продукт».
Окрема, часто недооцінена зона — сумісність із процесами клієнта. Бар’єр має працювати не лише «в руках», але й на лінії: чи стабільно «йде» паковання на лінії, чи не деградує друк у зоні вологи та жиру, чи витримує паковання складання, штабелювання, доставку. У сфері харчування упаковка або тримає технологічний ритм, або стає джерелом втрат і рекламацій.
— Які параметри в Univest погоджуються з клієнтом першими?
— У цьому сегменті рішення продається специфікацією. Якщо її не зафіксувати на старті, далі неможливо коректно підібрати матеріал і гарантувати поведінку упаковки.
Перший блок — основа: грамаж і жорсткість, які визначають геометрію паковання та відчуття якості в руці. Далі — тип бар’єрного шару, бо саме він відповідає за контакт із вологою, жиром і температурою, а також впливає на сценарій після використання та на регуляторні нюанси.
Наступний критичний параметр — масова частка або вага покриття. Це той елемент, який прямо пов’язаний із рівнем бар’єра та стабільністю в реальному використанні. Важливо, що цей показник не може бути типовим: він залежить від продукту, часу контакту та вимог до герметичності.
Після цього переходять до показників, які «знімають» ризики у використанні. Для контролю вологотривкості базовим є COBB за ISO 535, часто у форматі COBB1800. Це прикладний індикатор, який допомагає прогнозувати, як швидко матеріал почне втрачати жорсткість у контакті з вологою.
Для рішень, де основний ризик — жир і плями, погоджують жиростійкість через Kit test за TAPPI T 559. Це критично для обгорток, коробок, сендвіч- та бургер-форматів, підложок.
І, звісно, окремим обов’язковим блоком іде відповідність вимогам щодо контакту з харчовими продуктами: для яких ринків потрібні декларації, які заяви планує робити клієнт, чи містить конструкція полімерний шар і які додаткові вимоги це активує, плюс виробничі процедури належної практики. У Європі недостатньо сказати «матеріал упаковки є безпечним»: безпечність має бути підтверджена під конкретну упаковку.
— Які типи покриттів сьогодні найчастіше використовують у Європі?
— На ринку співіснує кілька підходів. Є класичні полімерні покриття екструзійного типу — це традиційна відповідь на вимоги до герметичності та температурної стабільності. Є водно-дисперсійні системи — помітний тренд останніх років, бо ринок прагне зменшувати частку полімерів і спрощувати переробку волокнистої основи матеріалу. Є рішення під компостування, але тут вирішальне значення має сертифікація конкретної упаковки в конкретній конструкції, а не припущення щодо матеріалу.
Загальна тенденція — більше рішень під конкретний продукт і конкретний сценарій поводження з відходами, а також більша увага до того, щоб його конструкція дотримувалася логіки «дизайну для переробки» та не конфліктувала з потоками переробки.
Починаючи з 2024 року на фабриці Univest ми на власному новому обладнанні наносимо на картон бар’єрне покриття WBBC (water-based barrier coating). Це рішення зареєстроване під торговою маркою UniCarton. На сьогодні Univest — єдина фабрика в Україні та Східній Європі, яка має відповідне обладнання й може виконувати цей процес повністю, від початкової підготовки матеріалу до отримання готового картону з покриттям. UniCarton ми використовуємо для виробництва стаканів, які відповідають вимогам щодо переробності та компостування. Для української пакувальної індустрії це якісний технологічний крок уперед. Тим самим ми знімаємо залежність від імпорту й переводимо бар’єрні матеріали в зону власного контролю та відповідальності.
— Владиславе, хто в Європі найчастіше купує таку упаковку та для яких продуктів?
— Найбільший попит формують сегменти food to go, де паковання безпосередньо впливає на швидкість сервісу, стабільність продукту в руках споживача та репутацію бренду.
Для холодних та гарячих напоїв у мережах кав’ярень, автозаправних комплексах, офісах та кейтерингу, роздрібної торгівлі туристичними товарами критичними є герметичність упаковки, комфорт у руці, стабільність форми під гарячими напоями, сумісність із кришками, а також якісна зона під друк. Додатковий нюанс — висока чутливість регуляторики й перевірок саме до цієї категорії упаковки.
Наступний сегмент — страви на виніс у ресторанах швидкого харчування, які подають сендвічі, бургери, салати, випічку. Тут бар’єрні властивості — не «преміум-опція», а базова умова: жиростійкість, вологостійкість, міцність, легке відкривання та доставка, а також можливість переробки в конкретних потоках, де працює клієнт.
Для морозива та джелато в джелатеріях, зокрема у форматі на виніс, кінотеатрах, на подієвих майданчиках одночасно працюють холод, конденсат і жирність. Клієнти дивляться на те, як упаковка поводиться при температурних перепадах, чи зберігає геометрію, як тримається край, чи залишається друк чистим, і як довго форма упаковки стабільна в реальному сценарії.
— А як зробити упаковку з картону з покриттям більш придатною до переробки?
— У сфері громадського харчування в Європі купують не «ідею екологічності», а керовану специфікацію: стабільну роботу упаковки під впливом жиру, вологи й температури, зрозумілу поведінку після використання, коректні заяви, маркування й документальну доказовість. Картон із покриттям став стандартом не через певний тренд, а через збіг трьох факторів: посилення вимог до функціональності, зростання системи правил і прагматичний запит брендів на прогнозованість.
Саме тому виграють ті виробники, які працюють як технологічні партнери: починають із параметрів і протоколів, розділяють переробку та компостування, не підміняють інженерію словами — і захищають клієнта системою доказів.
Працює логіка гігієни конструкції. Мінімізувати бар’єрний шар і підбирати його таким, щоб він не заважав розволокненню. Уникати зайвих комбінованих елементів, які ускладнюють сортування. Відповідально ставитися до друку та допоміжних матеріалів (клеї, фарби й покриття), які мають бути технологічно обґрунтованими. І ключове: тестувати й оцінювати переробність за методиками, які схвалені європейським ринком, а не покладатися на загальні формулювання.
— Владиславе, як директор департаменту технологій та інновацій Ви це точно знаєте: де закінчується наука і де починається маркетинг?
— Нашою сильною стороною є те, що технологія та маркетинг у нас працюють як єдина система, а не як два різні департаменти, які зустрічаються наприкінці проєкту. Ми не продаємо «картон із покриттям» як абстрактний матеріал. Ми проєктуємо рішення під конкретний ринок клієнта: під продукт і його поведінку, під логістику, під регуляторні вимоги збуту та під те, як упаковка має виглядати й працювати на полиці або в руках споживача.
У кожному проєкті для нас принципово важливими є три речі.
Перше — масштабованість і керованість виробництва. Клієнт має виходити на нові ринки без зміни постачальника та запускати партії для експорту з повторюваними параметрами.
Друге — прозорий і контрольований ланцюг постачання. Простежуваність матеріалів і процесів у цій категорії зменшує ризики рекламацій, пришвидшує розбір інцидентів і підсилює довіру імпортерів та мереж, які живуть у логіці аудитів.
Третє — захист репутації бренду клієнта. Коли вимоги підтверджені документацією й протоколами, клієнту простіше відповідати на запити закупівельників і проходити перевірки. Для B2B це критично: упаковка має бути прогнозованою — і в руці споживача, і на лінії, і в логістиці.
— Дякуємо, Владиславе, за таку змістовну розмову. Маємо надію, що наші читачі зможуть використати викладену інформацію з користю для розвитку українського пакувального ринку. У Вашій особі бажаємо колективу Univest нових успішних проєктів.
