ПРОМИСЛОВІСТЬ ПЕРЕРОБКИ В УМОВАХ КРИЗИ
26.01.2024
Незважаючи на зростання обізнаності про довкілля та запровадження квоти ЄС на використання перероблених матеріалів у полімерній упаковці, індустрія переробки бореться за ефективний ринок вторинної сировини. Основною причиною цього є цінова конкуренція з первинними матеріалами. Як оцінюють ситуацію власники брендів і як збільшити частку вторинної сировини?
Галузь переробки стикається зі значними проблемами щодо перероблених відходів (PCR). Незважаючи на те, що обізнаність про екологічне управління матеріалами зараз міцно закріпилася в суспільстві та промисловості, переробники борються з проблемою ефективного розміщення своїх перероблених матеріалів на ринку. Ключовим чинником цієї кризи є те, що первинні матеріали зазвичай пропонуються за нижчою ціною, ніж перероблені. Ця невідповідність призводить до економічного дисбалансу, який проявляється в закритті перших заводів з переробки сміття. Але часу немає: у рамках Директиви ЄС про упаковку та відходи упаковки (PWWR) ЄС встановив квоту на використання вторинної сировини в полімерній упаковці з метою досягнення 30%-го вмісту вторсировини до 2030 року. Споживачі також хочуть мати екологічнішу упаковку та щоб їхні відходи, зібрані для переробки в жовтий мішок, перетворювалися в нову упаковку.
Однак реальність переробки полімерів складніша. Результатом переробки часто є те, що перероблені полімери використовуються для продукції нижчої якості. Це також підтверджує Тільманн Ротхаммер (Tilmann Rothhammer), генеральний менеджер з обслуговування клієнтів і ланцюжка постачання компанії Coca-Cola Europacific Partners Germany: «Щодо rPET, промисловість напоїв у Німеччині стикається з величезним викликом. Майже 98% ПЕТФ-пляшок, які не підлягають поверненню, повертаються через депозитну систему. Однак велика частка цінного ПЕТФ-матеріалу повертається не в пляшки, а в упаковку для засобів для чищення, косметики чи текстилю — іншими словами, він переробляється, але фактично для іншої мети. Цей матеріал безповоротно втрачено для використання в пляшках для напоїв». Група може стверджувати, що була першою компанією з виробництва напоїв у світі, яка понад 30 років тому використовувала перероблений матеріал в одноразовій ПЕТФ-пляшці. «Відтоді разом з партнерами ми досліджували та просували використання переробленого ПЕТФ у наших пляшках. У 2015 році ми представили першу одноразову ПЕТФ-пляшку, виготовлену повністю з переробленого матеріалу в Німеччині, а з 2021 року всі наші пляшки для напоїв об’ємом до 0,5 л виготовляються з rPET».
Як і інші виробники торгових марок, виробники напоїв стикаються з проблемою можливості використовувати тільки харчовий rPET із депозитної системи. Тому Danone також стикається з дилемою. «Ситуація дуже складна: з одного боку, переробники ПЕТФ-пляшок, зокрема, зараз борються з проблемами продажів і повними складами, а з іншого боку, PPWR не за горами. Як наслідок, попит на харчовий перероблений ПЕТФ зросте в майбутньому», – пояснює Міхаель Штумпф (Michael Stumpf), менеджер із циклічної упаковки Danone DACH.
Технологія переробки доступна
Довгий час незріла технологія переробки була перешкодою для використання вторинної сировини в багатьох видах упаковки. Однак зараз у цій сфері досягнуто значного прогресу, що може запобігти зниженню якості. Цьому сприяли численні науково-дослідні ініціативи, такі як ініціативи Werner&Merz. Але Henkel також прискорила прогрес у технології переробки. «Henkel співпрацює з партнерами в економіці замкнутого циклу, щоб покращити якість перероблених матеріалів, що також дозволяє нам використовувати більше перероблених матеріалів. Серед іншого, за останні роки відбулися значні технологічні досягнення та інновації в галузі переробки, наприклад, у промиванні пластівців, технології NIR-сортування та дезактивації. Використання розпізнавання об’єктів за допомогою штучного інтелекту також відкриває новий потенціал у циркулярній економіці», – пояснює Себастіан Хінц (Sebastian Hinz), керівник відділу зовнішніх комунікацій Henkel.
Несприятливі рамкові умови
Ринкові умови є основною причиною поточного дисбалансу в переробному бізнесі. «Збільшення вартості перероблених матеріалів у порівнянні з первинним матеріалом негативно впливає на привабливість переробленого матеріалу, що призводить до зниження виробництва та обмеження рівня запасів. У результаті деяким компаніям навіть довелося закрити свої заводи з переробки сміття», – заявив віце-президент bvse д-р Герберт Снелл (Herbert Snell) у грудні 2023 року. Структурна проблема, очевидно, полягає в тому, що перероблені матеріали не використовуються, коли первинний матеріал дешевший, сказав Снелл, додавши: «Лише у другому кварталі цього року кількість ПЕТФ, імпортованого до ЄС, зросла на 20% порівняно з попереднім роком, оскільки первинний ПЕТФ з-за кордону дешевший».
Себастіан Хінц усвідомлює складну ситуацію, в якій перебувають переробники: «Ми бачимо, що деякі учасники ринку скоротили обсяги переробленої продукції, можливо, через напружене економічне середовище». Однак Хінц підкреслює, що рециклат зазвичай дорожчий, ніж первинний полімер: «Ось чому довгострокове партнерство з компаніями циркулярної економіки є важливим для нас і є частиною нашої стратегії. Це також допомагає пом’якшити інколи різкі коливання цін на вторинну сировину».
На цьому тлі власники брендів і переробники здебільшого погоджуються, що лише кращі правові умови можуть створити сприятливе ринкове середовище для PCR у довгостроковій перспективі. «Потрібно запровадити необхідні стимули, спрямовані на весь ланцюжок створення вартості, щоб стимулювати інвестиції в потужності з переробки та технологічні розробки. З цією метою посилення цільових показників переробки та утилізації відходів, сприяння дизайну для переробки та подолання проблем, що залишаються в утилізації відходів, наприклад, щодо якості сировини, доступної для переробки, зокрема з дуальних систем, має бути на вершині політичного порядку денного», – наголошує віце-президент bvse Снелл.
Бернд Бюзінг (Bernd Büsing), керівник відділу упаковки Nestlé Germany, також підтверджує: «Досвід останніх років показав, що ринок сам по собі не може регулювати питання переробки і, швидше за все, не буде цього робити в майбутньому. Переробна галузь потребує безпеки планування для необхідних і прострочених інвестицій. Це і стабільні ціни, і стабільний попит на продукцію. Умови нормативно-правової бази є відповідним засобом досягнення цього, наприклад, шляхом гарантування стабільного попиту через законодавчі мінімальні квоти використання».
Джерело: FACHPACK
