Споживча упаковка в умовах сталого розвитку
06.04.2026
Сьогодні споживачі дедалі частіше звертають увагу не тільки на сам продукт, але й на цінності бренду, зокрема на його екологічну відповідальність. У таких умовах споживча упаковка перестає бути лише технічним елементом захисту товару від псування й поступово перетворюється на один із головних інструментів комунікації бренду зі споживачем.
Фабрика паперового паковання Univest, що у Фастові, розробляє технічні пакувальні рішення для сегментів food-to-go, роздрібної торгівлі та мереж автозаправних станцій, приділяючи особливу увагу можливості переробки упаковки та використанню сучасних бар’єрних технологій. Зокрема, застосування бар’єрного покриття на водній основі дає змогу створювати паперові стакани, які можуть перероблятися разом зі звичайним папером у стандартному потоці переробки.
Такі технологічні рішення демонструють, що паперова споживча упаковка може поєднувати функціональні властивості, вимоги до переробності та очікування споживачів щодо екологічності продукції. В редакції журналу відбулася розмова з Тетяною Власовою, директоркою департаменту маркетингу Univest, яка розповіла, як змінюється ринок споживчої упаковки в умовах сталого розвитку.
— Тетяно, що мається на увазі під поняттям «стала упаковка»?
— Це упаковка, яка мінімізує негативний вплив на довкілля протягом усього її життєвого циклу. Йдеться про всі етапи виробництва та використання: від видобутку сировини й виробництва пакувального матеріалу та упаковки до її переробки або повторного використання.
Міжнародний стандарт ISO 18601 визначає кілька ключових принципів такого підходу. Серед них — оптимізація використання матеріалу, можливість повторного використання упаковки, придатність до матеріальної переробки, можливість компостування або біорозкладання, а також мінімізація впливу на довкілля. Для споживчої упаковки для товарів повсякденного попиту ці принципи мають особливе значення, адже саме вона становить значну частину побутових відходів.
У відповідь на зростання екологічного навантаження на довкілля Європейський Союз запровадив низку регуляторних змін, зокрема Директиву (ЄС) 2019/904 про одноразовий пластик, яка передбачає обмеження використання окремих видів полімерних виробів та стимулює використання перероблених матеріалів. Україна, як кандидат на вступ до ЄС, також поступово адаптує законодавство у сфері поводження з відходами, зокрема впроваджує принцип розширеної відповідальності виробника.
— Чому саме упаковка стала одним із символів екологічної відповідальності бізнесу?
— За даними Європейської комісії та Євростату, в середньому кожен мешканець Європейського Союзу щороку генерує понад 180 кг відходів упаковки. У 2023 році в ЄС їх було утворено близько 79,7 млн т, або приблизно 177,8 кг на одну особу.
Ще відносно недавно упаковка сприймалася переважно як технічний елемент. Її основним завданням було захистити продукт, забезпечити транспортування та привернути увагу покупця на полиці магазину. Зараз ситуація суттєво змінилася.
Людина бачить упаковку щодня: коли купує каву, бере їжу із собою, відкриває покупку з магазину або отримує онлайн-замовлення. Споживча упаковка — тобто упаковка, з якою людина взаємодіє під час купівлі товарів, напоїв або готової їжі, — стала однією з основних тем у політиці сталого розвитку в Європі. Дослідження PwC підтверджує цю тенденцію: споживачі готові платити в середньому на 9,7 % більше за товари, вироблені з урахуванням принципів сталого розвитку. Це означає, що екологічні характеристики продукту та його упаковки дедалі більше впливають на споживчий вибір. У результаті упаковка перетворюється з допоміжного елемента продукту на важливу частину екологічної стратегії компаній та один із факторів конкурентоспроможності бренду. Тому вимоги до упаковки значно розширилися. Вона повинна бути не лише функціональною та зручною, але й відповідальною з погляду впливу на довкілля. У Європі цей процес значною мірою прискорили нові нормативні акти, зокрема Регламент (ЄС) 2025/40 про упаковку та відходи упаковки (PPWR), спрямований на скорочення відходів, підвищення відсотка переробки упаковки та розвиток циркулярної економіки.
— Чи справді паперова упаковка є більш екологічною в порівнянні з іншими її видами?
— Папір і картон мають кілька структурних переваг, які пояснюють активне їх використання в сегменті споживчої упаковки.
По-перше, це відновлюваність сировини. Основою паперових матеріалів є деревне волокно, яке походить із лісів, в управлінні якими керуються принципами сталого лісокористування, що підтверджується міжнародними сертифікатами FSC або PEFC.
По-друге, рівень переробки паперу є одним із найвищих серед усіх пакувальних матеріалів. За даними European Paper Recycling Council, у 2024 році в Європі він досяг 75,1 %, що є одним із найвищих показників серед матеріалів пакувальної індустрії.
По-третє, паперові матеріали добре інтегровані в наявну інфраструктуру переробки. У більшості європейських країн вони збираються та переробляються в стандартному потоці паперових відходів, що значно підвищує реальну ймовірність їх повторного використання.
Саме ці фактори пояснюють, чому паперові матеріали стають одним із головних напрямів трансформації споживчої упаковки. У сегментах роздрібної торгівлі, food-to-go та напоїв паперові рішення поступово замінюють традиційні матеріали, оскільки дають можливість поєднати функціональні властивості упаковки з вимогами циркулярної економіки.
— Чи достатньо виробникам харчової продукції просто перейти на упаковку з паперу?
— Ні. Папір сам по собі не робить упаковку автоматично екологічною. Важливо, як саме вона спроєктована. Сучасні рекомендації для виробників упаковки базуються на принципі «design for recycling» — дизайну, який враховує можливість переробки використаної упаковки. Це означає мінімізацію складних багатошарових матеріалів, використання фарб і клеїв, які не заважають переробці, та уникнення зайвих полімерних компонентів. Саме тому активно розвиваються бар’єрні покриття на водній основі, якими можна замінювати полімерні шари в паперовій упаковці. Зокрема, на фабриці паперового паковання Univest уже активно застосовуються технології бар’єрних покриттів, що дозволяють виготовляти паперову упаковку для напоїв і харчових продуктів, яку можна переробляти в стандартному потоці паперових відходів (класифікація для переробки згідно з PPWD 97/129/EC — PAP-21).
— Як можна оцінити екологічний вплив упаковки?
— У галузі пакування широко використовується підхід Life Cycle Assessment (аналіз життєвого циклу). Відповідно до нього, оцінюється вплив упаковки на довкілля на всіх етапах її існування: від видобутку сировини й виробництва пакувального матеріалу до переробки відходів упаковки. Цікаво, що результати таких досліджень часто показують, що негативний вплив самого продукту або його відходів може бути значно більшим, ніж вплив відходів самої упаковки. Саме тому правильно спроєктована упаковка здатна навіть зменшувати загальний екологічний слід. Наприклад, вона може подовжувати термін зберігання продуктів, скорочувати харчові втрати або оптимізувати логістику.
— Як змінюється ринок упаковки для продукції food-to-go?
— Останні роки показали дуже цікаву тенденцію. Багато локацій, які раніше асоціювалися лише з певною послугою, почали активно розвивати гастрономічний напрям. Наприклад, мережі автозаправних станцій у Європі дедалі більше перетворюються на відпочинкові та ресторанні локації. Люди заїжджають не лише за пальним, але й за кавою, десертами або швидкими стравами. Така тенденція все більше проявляється і в Україні.
Це означає, що упаковка повинна відповідати новим стандартам: бути зручною для споживання на ходу, мати естетичний вигляд, підкреслювати якість продукту та відповідати екологічним вимогам.
— Тетяно, яким Ви бачите майбутнє споживчої упаковки?
— Спираючись на дослідження, галузеві звіти та тенденції, що спостерігаються на європейських виставках і міжнародних конференціях, я можу стверджувати, що до 2030 року зміни на ринку споживчої упаковки ще пришвидшаться. Європейське законодавство передбачає збільшення частки переробної упаковки, скорочення використання одноразового пластику та активний розвиток циркулярної економіки.
Для виробників упаковки це означає нову роль у ланцюгу створення продукту. Сьогодні виробник упаковки дедалі частіше стає партнером бренду, який допомагає знайти баланс між функціональністю упаковки, її екологічними характеристиками та економічною ефективністю.
— Редакція журналу дякує Вам, Тетяно, за нашу розмову, а колективу фабрики паперового паковання Univest бажає нових успіхів у сфері розробки та виробництва споживчої упаковки в умовах сталого розвитку.
