ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР УПАКОВКА

ЄС вирішує проблему зростання обсягів мікропластику в навколишньому середовищі, борючись із основними джерелами його викидів.

© mtreasure | Getty Images

Мікропластик – це маленькі шматочки пластику, зазвичай до 5 мм. Вони стійкі, дуже рухливі, їх важко видалити з природного середовища.

Зростає кількість мікропластику в довкіллі, зокрема в морі, ґрунті, продуктах харчування та питній воді.

Потрапляючи в навколишнє середовище, мікропластик не біорозкладається та має тенденцію накопичуватися, якщо тільки він не призначений спеціально для біорозкладання у відкритому середовищі. Біорозкладність є складним явищем, особливо в морській воді.

Також зростає занепокоєння щодо наявності мікропластику в різних компонентах навколишнього середовища (таких як вода), його впливу на довкілля, біорізноманіття та потенційно здоров'я людини.

Цілі
ЄС прагне значно зменшити викиди мікропластику шляхом:

• зменшення забруднення пластиком (який розкладається на мікропластик);
• обмеження використання мікропластику, навмисно доданого до продукції;
• скорочення ненавмисних викидів мікропластику.

Право

Стратегія ЄС щодо пластику визначає забруднення мікропластиком як проблему, що потребує розробки інноваційних рішень для його скорочення.

У другому Плані з досягнення циркулярної економіки Європейська Комісія зобов'язується вирішити проблему наявності мікропластику в довкіллі, обмежуючи використання навмисно доданого до продукції мікропластику та борючись з ненавмисними викидами мікропластику.

План дій щодо нульового забруднення також надає додатковий поштовх, встановлюючи ціль зі скорочення викидів мікропластику на 30% до 2030 року.

Полімерні гранули

Регламент щодо запобігання втрат полімерних гранул з метою зменшення забруднення мікропластиком (ЄС 2025/2365), прийнятий у листопаді 2025 року, застосовується до всіх економічних операторів, які керують установками в ЄС, що обробляють 5 т або більше полімерних гранул на рік. 

Сюди входять виробники, обробники, переробники, торговці та інші оператори, а також усі перевізники, які перевозять гранули в межах ЄС та морем.

Оператори повинні уникати будь-яких розливів або втрат, локалізувати та очищати їх, а також розробляти та впроваджувати плани управління ризиками, адаптовані до характеру та розміру своїх установок.

Компанії, які обробляють понад 1500 т полімерних гранул щорічно, повинні отримати сертифікат відповідності або дозвіл. Компаніям, які обробляють до 1500 т щорічно, та мікропідприємствам потрібно лише оформити декларацію відповідності.

Усі оператори повинні повідомляти про свої установки компетентним органам та вести щорічний облік кількості оброблених гранул та оціночних втрат.

REACH

У 2023 році Комісія прийняла обмеження REACH щодо мікропластику, навмисно доданого до продукції.